Ми схильні думати про мови як про окремі сутності. Вивчення мови вимагає від вас зосередитися лише на граматиці та словниковому запасі цієї конкретної мови. Існує небезпека змішування старої та нової мов, тому що ви вже повинні вільно володіти новою. Такий спосіб мислення, навпаки, повністю суперечить дійсності. У звичайній розмові між одномовними та двомовними зазвичай є суміш двох або більше мов. Термін, який використовується для опису цього явища, – це «перемовність».
Трансмова є відносно недавнім поняттям у галузі лінгвістики. Він став популярним лише в останні два десятиліття як протилежність широко поширеній серед одномовних переконань, що людський мозок самостійно обробляє мови. Для початку давайте детальніше розглянемо фразу «переведення мови» та те, як вона може змінити наше розуміння мови.
Перекладання як визначене поняття
Оскільки різні люди описують це по-різному, важко визначити точне значення терміна «трансмовність». Термін «трансмова» був предметом багатьох суперечок серед лінгвістів, хоча для цього терміну немає загальновизнаного значення. Важливо пам’ятати про це застереження, розглядаючи використання цієї фрази різними людьми.
Одна з неопублікованих робіт Сена Вільямса у 1980-х роках посилалася на trawsieithu, валлійське слово, що означає «перекладна мова», і він розробив цю фразу. Для Вільямса слово «біліграмотність» мало особливе значення: воно означало, що учні можуть спілкуватися англійською та валлійською мовами в одному класі.
Відтоді численні вчені використовували це слово, щоб пояснити використання різних мов в одному контексті. Навчання мови є одним із найпоширеніших його застосувань. Навчання студентів розмовляти двома або більше мовами в класі відоме як трансмова. Це відрізняється від більшості навчання другою мовою, де викладається лише одна мова за раз.
Термін «трансмова» також може використовуватися для позначення практики використання двох або більше мов одночасно. Це може статися кількома способами. Перемовність відбувається, коли дві особи, які вільно володіють двома мовами, спілкуються обома мовами одночасно. Перемовність відбувається, коли турист намагається поговорити з кимось, хто говорить іншою мовою, ніж вони. Перемова відбувається, якщо двома або більше мовами говорять в одному контексті.
Існує велика кількість розбіжностей щодо значення термінів «двомовний» та «багатомовний», коли використовується словосполучення «трансмовний». Протягом десятиліть тривають суперечки щодо припущення, що двомовний — це «два одномовні в одному».
Важливою темою для розгляду є те, чи обробляє мозок кілька мов незалежно чи спільно. Прихильники перекладу мови кажуть, що мозок сприймає всі мови як одну, і тому неможливо розрізнити іспанську та французьку у двомовного іспансько-французького. Багато людей підтримують цю теорію, але вона не отримала широкого визнання.
Баббель це чудове місце для вивчення нових мов щодня.
Чому люди використовують перемикання коду та трансмову?
Перемикання кодів – ще одне часто використовуване слово для опису процесу перемикання між мовами. Цілком можливо, що ви помилите ці два, якщо ви вже знайомі. Досить справедливо, оскільки відмінності в мовному підході справді породжують деяку плутанину.
Понад півстоліття перемикання кодів вивчається в галузі лінгвістики. Найпоширенішим методом вивчення перемикання кодів є слухання мовлення людей і з’ясування того, як і чому вони переходять з однієї мови на іншу.
Вивчення «граматики» перемикання коду, оскільки воно полягає в припущенні, що щось у мозку керує тим, як він працює, є предметом багатьох досліджень. Кодування пов’язане з теорією двомовності «два одномовні в одному».
Проте навіть серед лінгвістів перемикання кодів набуло чіткого відтінку. Термін «кодовий перемикач» іноді використовується для опису того, як люди змінюють свою поведінку залежно від ситуації.
Коли дитина перебуває зі своїми друзями чи батьками, вона може поводитися по-іншому. Слово «кодовий перемикач» часто використовується при обговоренні раси та того, як чорношкірі та інші кольорові люди взаємодіють з білими. Окрім Code Switch, NPR надає подкаст, присвячений темі перегонів. Однак це корисне поняття саме по собі, але воно не має ніякого відношення до лінгвістики.
На відміну від спеціальної галузі дослідження, трансмова служить більше як концептуальна основа для вивчення того, як люди взаємодіють з мовою. Замість того, щоб зосереджуватися на окремих мовах, діалектах і розмовних словах, трансмова зосереджується на показі того, як усі ці речі переплітаються.
Перемова, на відміну від перемикання коду, ближче дивиться на людей, які розмовляють цією мовою. Перефразовуючи прихильницю перекладу мови, Офелію Гарку: «Перемова — це більше, ніж просто переклад іншими мовами; це дивиться на мовлення мовця зсередини». Відповідно до цієї лінії міркувань, ми повинні усунути деякі мовні бар’єри, які заважають нам повністю зрозуміти багатомовність.
Проте широке визначення трансмовності постійно змінюється. Перемови та перемикання коду можуть бути різними способами. Цілком імовірно, що фразу «перемикання коду» й надалі використовуватимуть неспеціалісти, незважаючи на те, що це не одне й те саме.
Переклад і викладання
Здебільшого трансмова використовувалася в основному в освітніх цілях, особливо для дітей. Колись загальноприйнята думка вважала, що найефективнішим підходом до виховання двомовної дитини було вчити кожну мову окремо. В останні роки кілька викладачів почали випробовувати інший підхід.
Троє вчителів мови окреслили деякі конкретні стратегії одночасного викладання двох мов у статті для Language Magazine. У рамках курсової роботи студенти повинні були складати багатомовні тексти та навчитися орієнтуватися між мовами.
Це більш цілісний підхід до навчання, який передбачає ретельну підготовку до того, щоб двом мовам приділялася однакова увага. Як вони сказали: «Перемовна діяльність дала можливість моїм молодим двомовним студентам використати весь свій мовний репертуар, підвищивши розвиток важливих навичок грамотності та покращивши їхній досвід навчання».
Цей метод навчання не повсюдно вважається успішним. Викладати дві мови одночасно було б неефективно, на думку багатьох лінгвістів, які вважають, що кожна мова має свою граматику.
Використовуючи цю парадигму, більше людей, ймовірно, експериментують з інноваційними способами навчання двомовності в майбутньому. Він стає все більш популярним у регіонах, де діти вже говорять двома мовами, тому що він зустрічає студентів там, де вони є, з точки зору їхньої освіти.
Однак, якщо ви можете щось винести з цього, так це те, що по всьому світу вже є мільярди людей, які не замислюються про те, що вони розмовляють кількома мовами одночасно.
Зосередження на «правильному» мовленні обмежує наше сприйняття різноманітності світу, навіть якщо монолінгвізм популярний у західному світі. Перемова може стати стандартом у майбутньому, оскільки спілкування є складним.
